Як має навчатися хірург?

Можна провести цілий день біля тренажера й наприкінці рухатися швидше. Але важливіше інше: що залишиться від цієї навички через тиждень — і чи зможемо ми застосувати її в операційній? Дослідження хірургічної симуляції підказують практичний підхід: 1. Розбити складну операцію на конкретні навички. Наприклад, сьогодні я треную не «ендоскопічну хірургію загалом», а просторову орієнтацію: знайти ділянку клиноподібної пазухи та правильно впізнати орієнтири. 2. Повертатися до вправи регулярно. В огляді досліджень розподілена практика частіше давала кращий результат, ніж той самий обсяг занять, зібраний у щільний блок. Але універсальної тривалості заняття чи ідеального інтервалу між ними немає. 3. Отримувати зворотний зв’язок. Самого повторення замало. Потрібно знати, де втрачено орієнтацію, які рухи були зайвими та що виправити наступного разу. Час виконання має значення лише разом із точністю.