Технічно виконати операцію іноді можливо. Є зміни на МРТ або КТ, є формальні показання, є хірургічне рішення. Але сама можливість втручання ще не означає, що саме операція буде найкращим рішенням для конкретного пацієнта.
Ми лікуємо не МРТ. Ми лікуємо людину.
Особливо добре це видно у хірургії хребта. Досить часто зміни на МРТ виглядають переконливо, але за умови правильно підібраного консервативного лікування результат у віддаленому періоді може бути не гіршим, ніж після операції.
Тому перед втручанням я намагаюся відповісти собі щонайменше на три питання.
1. Що саме змінить операція?
Не просто: що я можу видалити, декомпресувати або зафіксувати.
Але що це змінить у житті людини? Чи зменшиться біль? Чи відновиться функція? Чи зможе пацієнт повернутися до звичного життя? Чи переважає очікувана користь ризики самого втручання?
2. Чи пояснює анатомія симптоми?
МРТ дуже легко перетворити на «діагноз». Але зображення потрібно зіставляти зі скаргами, неврологічним статусом і перебігом захворювання.
Наприклад, видалення грижі міжхребцевого диска навряд чи вирішить проблему, якщо біль пацієнта за своїм характером та локалізацією взагалі не відповідає ураженню цього нервового корінця.
3. Що станеться, якщо зараз не оперувати?
Іноді відповідь проста: зволікання небезпечне, і операція потрібна якомога швидше.
А іноді є час для спостереження, реабілітації, медикаментозної терапії або повторної оцінки стану. У таких ситуаціях рішення не оперувати зараз — це також медичне рішення, а не відсутність лікування.
Операція має бути не метою, а інструментом.
Правильна операція. Правильному пацієнту. У правильний момент. З чітким розумінням, що саме ми хочемо змінити.
Моя мета — не максимальна кількість виконаних операцій, а найкращий результат для кожного пацієнта.